Рухливі ігри на подвір'ї

Рухливі ігри на подвір'ї

«Кумоньки»

Для цієї гри потрібно намалювати чотирикутник. Четверо учасників стають на відведені куточки. Ведучий підходить до одного з гравців і говорить: «Кумонько, дай ключі!» Гравець у кутку відповідає: «Іди геть, там постукай». У цей час інші гравці перебігають з кутка в куток. Якщо ведучий устигне стати у кутку, на його місце стає гравець, що залишився без кутка.

«Заплутаний клубок»

Розділіть гравців на кілька груп і поставте кожну групу в коло. Дайте лідеру кожної групи по клубку. Лідер має обмотатися нитками, потім передати клубок іншому гравцеві, що робить те саме, і так по колу. Коли клубок досягає кінця кола, напрямок змінюється -останній гравець починає розмотувати себе і  назад до лідера. Переможе та команда, що зробить це першою.

«Пташечки в гніздечках»

 На ігровому майданчику розкладіть обручі (або намалюйте кола діаметром 50-60 см). Це — гніздечка для пташок.  Усі гравці («пташки») стають в обручі. Ведучий каже: «Сонечко світить. Пташки вилетіли з гніздечок». Гравці вискакують з обручів, бігають по майданчику, змахуючи руками - «крильцями».   Раптом ведучий каже: «Сонечко сіло. Пташки летять додому. Раз, два, три!». Після цих слів гравці поспішають зайняти порожнє (або лише своє) «гніздечко». Та «пташка», яка не встигла повернутися в «гніздо» на рахунок «три», залишає гру. Після виходу гравця, зайвий обруч прибирають. Перемагає найспритніша «пташка».

«Намисто»

  Шість гравців -«намистинок» вишиковуються в шеренгу і, тримаючи між собою у витягнутих руках обручі, утворюють ланцюжок: гравець, обруч, гравець, обруч, гравець та ін. Це — «намисто».  Усі інші гравці розбиваються на пари і вишиковуються поруч із першим гравцем ланцюжка.  За командою ведучого пара біжить уздовж шеренги (один гравець позаду шеренги, другий попереду), перекидаючи одне одному м'яч крізь обручі — «нанизуючи намистинки». Після закінчення гри ведучий визначає найспритнішу пару.

«Квітучі дерева»

 На майданчику встановіть дві великі гілки на відстані близько 3 м одна від одної (або відшукайте два молодих деревця, що стоять неподалік одне від одного).   Ведучий роздає гравцям паперові квіти. До кожної квітки пришита коротка петля з нитки, щоб можна було почепити квітку на гілку.   Діти діляться на дві команди і стають навпроти кущів на відстані 4—5 м.   За сигналом ведучого ті з гравців, що стоять першими (в обох командах), біжать до своїх гілок, вішають квітку, повертаються і стають в кінці своєї шеренги. Виграє команда, яка уквітчає свою гілку раніше, але за умови, що жодна з квіток не впаде на землю.

«Саджаємо картоплю»

 Намалюйте на асфальті десять кіл у два ряди (по п'ять у кожному). Це — два «городи».  Гравці поділяються на дві команди і вишиковуються на відстані близько 3 м від «городів». Перші гравці беруть відерця із картоплинами (по п'ять у кожному).  За сигналом ведучого перші гравці біжать до своїх «городів» і «саджають» картоплинки — кладуть по одній у кожне коло. Потім повертаються до своєї команди і передають відерця другим гравцям. Ті біжать до «городів» і збирають картоплини.   Таким чином гравці то «саджають» картоплю, то «збирають врожай». Перемагає команда, п'ятий гравець якої першим «посадить» картоплю.

«Квіти та вітерці»

 Накресліть на асфальті дві лінії на відстані 5—6 м одна від одної.  Гравці обирають поміж себе двох «вітерців». Усі інші — «квіти». Вони мають обрати собі імена — назви квітів. «Вітерці» стають посередині ігрового поля, «квіти» вишиковуються в шеренгу біля однієї з ліній.  «Квіти» звертаються до «вітерців»: «Добридень, вітерці!». Ті відповідають: «Добридень, квіточки!». «Вітерці, вітерці, відгадайте наші імена!»,— просять «квіти».  «Вітерці» називають різні квіти. Як тільки вони вгадують квітку, то гравець, який обрав для себе її назву, біжить через ігрове поле до протилежної лінії. «Вітерці» намагаються впіймати його. Якщо їм це вдасться, цей гравець залишає гру.   Перемагає найспритніша «квітка».

«Зима та весна»

 Накресліть на асфальті три паралельні лінії на відстані 5—6 м одна від одної.  Гравці поділяються на дві команди — «Зима» та «Весна» — і вишиковуються на середній лінії обличчям одна до одної. Ведучий вигукує назву однієї з команд, і тієї ж миті її гравці кидаються навздогін супротивників. Той, кого упіймають, переходить у цю команду. Таким чином, то команда «Зими» ловить команду «Весна», то навпаки.  Урешті-решт перемагає команда, яка зібрала більше гравців.

«Мисливець та зайці»

 Накресліть на асфальті кола діаметром близько 50 см. Їх має бути на два менше, ніж гравців. Наперед виходять двоє гравців. Один із них стає «мисливцем», а другий — «зайцем». Усі інші гравці заходять у коло.   За сигналом ведучого «мисливець» починає ловити «зайця». Той біжить, петляючи між кіл.   Відчуваючи, що «мисливець» ось-ось наздожене, «заєць» може вскочити у будь-яке коло. Тоді гравець, що стояв у ньому, стає «зайцем», вибігає з кола і тікає від «мисливця».   Якщо «мисливець» упіймав «зайця», то вони міняються ролями, і гра продовжується.

« Клубок»

 Кількість гравців: 5 і більше осіб. Гравці стають у коло і беруться за руки. Потім вони повинні, не відпускаючи руки, заплутатися в клубок. Ведучий ж повинен розплутати клубок, в який зав'язалися гравці.

« Море хвилюється»

 Приймати участь може будь-яку кількість гравців. Ведучий відвертається від решти учасників і каже: «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три, морська фігура на місці замри!». У цей момент гравці повинні завмерти в тій позі, в якій опинилися. Хто перший з них поворухнеться, той стає на місце ведучого або віддає фант.

« Зайці та морквина»

 На землі прокреслюють коло діаметром 8 -  10 метрів  . У коло кладуть 10 морквин або будь-яких інших предметів. Коло - це "город". Вибирається городнє "Опудало", яке буде ловити зайців. За сигналом ведучого зайці можуть вбігати в коло і красти моркву, а Опудало ловити зайців. Спійманий заєць вибуває з гри. Але Пугалом дозволяється ловити зайців тільки тоді, коли вони заберуться в город, за межами кола їх ловити не можна.

«Кіт і миші»

 Коту (водящому) зав'язують очі і кілька разів обертають навколо власної осі, щоб він втратив орієнтування. Решта учасників гри - миші, перебуваючи на безпечній відстані від кота, починають його піддражнювати:   - Кіт, кіт, на чому спиш?   - На мосту.     - Чого п'єш?     - Квас.     - Лови мишок - нас!  І всі розбігаються. Завдання кота - спіймати хоча б одну мишку. Коли мишка попалась, кота звільняють від пов'язки, і він стає мишкою, а спіймана мишка - котом. І все починається спочатку.

« Третій зайвий»

 У центр ставляться стільці, на 1 менше, ніж число учасників. Діти під музику ходять або бігають навколо стільців. Раптово музика припиняється, треба встигнути зайняти стілець. Кому не вистачило - виходить з гри. 1 стілець прибираємо і все триває. Якщо дітей дуже багато, на початку гри можна на підлогу покласти листи газети, але коли залишається 3-4 людини, все ж краще поставити стільці.

«Злови горобчика»

Діти стають в коло, вибирають "горобця" та "кішку". "Горобець" в колі, "кішка" - за колом. Вона намагається вбігти в коло, зловити "горобця". Діти не пускають.

« Скоріше в коло!»

У середині майданчика креслять коло діаметром 1-2метра (залежно від кількості граючих). Вибирають ведучого, який стає в коло. Решта гравців розташовуються за колом. Вони стають на рівній відстані один від одного і креслять навколо себе невеликі гуртки діаметром в 0,5 метра. Перед початком гри всі учасники входять у велике коло. Один з них підкидає м'яч вгору (і трохи в бік), а інші, крім ведучого, розбігаються по своїх гурткам    Ведучий, як тільки м'яч торкнувся землі, намагається ударом руки закотити м'яч у центральне коло. Однак стоять в колах заважають йому зробити це, також відганяючи м'яч руками. При цьому вони мають право вибігати зі своїх кіл і відбігати від них. Але разом з тим гравці пильно стежать за тим, щоб ведучий не зайняв їх місце в гуртку В іншому випадку гравець, який залишився без кола, стає новим ведучим   Якщо ведучому вдалося закотити м'яч у коло або прокатати його через коло, гра починається знову. При цьому вчитель призначає нового ведучого. Можна ускладнити гру і домовитися про те, що ведучий може займати не тільки вільний коло (коли з нього вибіг гравець), а й прокатувати через це коло м'яч. Якщо це йому вдасться зробити, то гравець, який займав раніше це коло, змінює ведучого.  Учасникам гри треба пояснити, що котити м'яч по землі слід, підтримуючи його руками. Не можна бити по м'ячу так, щоб він підстрибува, а також доторкатися до м'яча ногою. Порушив ці правила стає ведучим.  

«Спробуй відніми!»

 Учасники розташовуються по колу. Вони розмикаються на відстань витягнутих рук. Вибирають ведучого, який виходить у середину кола.   Завдання, що стоять по колу починають перекидати між собою волейбольний (або баскетбольний) м'яч. Ведучий бігає в середині кола Він намагається перехопити м'яч або хоча б доторкнутися до м'яча рукою, коли м'яч перебуває в повітрі або в руках у гравців . Якщо ведучому вдалося це зробити, на його місце йде той гравець, який останнім кинув м'яч, а ведучий стає в коло.  Перед грою можна домовитися, що м'яч можна кидати один одному не тільки по повітрю, але і перекочувати по землі Гравці можуть залишати своє місце в колі, якщо м'яч викотився з кола Взявши м'яч і повернувшись на місце, вони продовжують гру. Ведучий також має право вибігати за коло і салити там м'яч.   Щоб ускладнити гру, можна вибрати двох водящих. Можна також домовитися перекидати м'яч по повітрю не вище витягнутих вгору рук і не нижче колін. За дотриманням цих правил стежить вчитель, який за їх порушення вводить в гру нових водящих (з числа порушників правил), а колишніх ставить у коло.

« Кішки-мишки»

 Стільці ставляться по колу, сидіннями усередину. Половина дітей сідає на стільці - це мишки, інші встають ззаду - це кішки. Одній  кішці мишки має не вистачити, тобто вона стоїть за порожнім стільцем. Ця кішка підморгує якій-небудь мишці.   Завдання мишки: перебігти на порожній стілець до підморгнувшого. Завдання кішки, що стоїть позаду: руками затримати її. Якщо не втримала - сама підморгує наступної мишці.  Через деякий час мишки і кішки міняються ролями.