Творчі завдання.

Любі діти! 

Спробуйте створити тварин із паперу, переглянувши навчальне відео.

Цікавинки

ЯК СТВОРИТИ ГОЛУБА СВОЇМИ РУКАМИ? ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО І СПРОБУЙТЕ! УСПІХІВ ВАМ!

Весняний цикл свят українців: традиції та обряди

Весняний цикл свят українців: традиції та обряди

Прихід весни був святом для наших предків. Весну закликали, її прихід відзначали піснями та танцями. Та раділи кожному її прояву: прильоту птахів, цвітінню природи, теплу.

Починався весняний цикл 14 березня, на Явдохи (Євдокії) – це був день, коли прокидався бабак, риба розбивала хвостами лід, а ластівки повертались з вирію. Цього дня наші предки зустрічали весну: на світанку виходили на високий пагорб чи вилазили на дерева та закликали весну. Господар мав занести до хати талу воду, якою вмивався кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщики розсаду, а молодь починала співати веснянки.

22 березня вшановували пам’ять 40 святих мучеників Севастійських.Господині випікали здобу з пісною начинкою: картопля, капуста, ягоди та спеціальне обрядове печиво у вигляді 40 пташечок (колись вважалось, що саме стільки видів птахів повертаються з вирію). Старші жінки цього дня ставили в храмі 40 свічок та били 40 поклонів. На 40 святих не можна було працювати, вважалось, що той, хто працюватиме, заробить 40 болячок. Незважаючи на те, що свято було провісником весни, після нього ще могло бути 40 приморозків і 40 «лопат снігу». Цього дня діти ходили від хати до хати з дерев’яними іграшками-ластівками, проставляли й закликали весну.

30 березня, Теплого Олекси, вважалось днем, коли зима вже сходить нанівець. Цього дня пасічники відкривали вулики та просили в Бога про медове літо. А ще на Олекси просинались від зимової сплячки дикі звірі. Існував і особливий ритуал на це свято: цього дня всі намагались знайти квітку рясту та потоптати її. Вважалось, хто так зробить, той проживе ще один рік, звідси й приказка «Дай, Боже, потоптати і того року діждати».

Вербний тиждень – це тиждень напередодні Страсного тижня (цього року 26 березня – 1 квітня). Основним обрядом цього свята було освячення вербових гілочок (оскільки пальми в наших широтах не ростуть), якими потім били домочадців зі словами: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!». Вважалось, що цей ритуал символізує очищення та здоров’я.

7 квітня, на Благовіщення, наші предки продовжували закликати весну. Зазвичай, кликати її виходили молоді дівчата та діти, а також цього дня дівчата після служби виводили перший весняний «кривий танець». Цього дня не можна були шити чи прясти, бо це принесе чвари в родину. Також на Благовіщення не можна було нічого позичати, щоб дім був повна чаша.

Великдень. До цього свята наші предки готувались увесь Страсний тиждень: прибирали двори після зими, білили хати, готували святкову здобу (паски), розмальовували писанки та виготовляли крашанки.

Після Великодня починались вулиці: веселі ігри молоді на природі, хороводи. Вулиця, зазвичай, збиралась в певному місця (наперед оговорювали де саме): на майдані посеред села, на лузі, біля левади тощо (все залежало від села). Тривали «вулиці» все літо до дня Семена (14 вересня). До початку польових робіт молодь збиралась щовечора, а от з їх початком – у неділю та на свята, коли працювати було гріх. Проходили гуляння весело: з музикою, танцями, піснями та веселими забавами й іграми. «Вулиця» була не лише можливістю відпочити від важкої праці, але й місцем, де вивчались традиції, звичаї народу та зароджувались стосунки.

Поминальний тиждень (Проводи) – тиждень по Великодню, коли вшановували пам’ять померлих родичів та упорядковували їх могили: сіяли квіти, висаджували дерева, прибирали на братських могилах та тих, за якими вже не було кому доглядати. У різних регіонах були свої поминальні дні, у які родина збиралась на кладовищі, поминала рідних та залишала для померлих «гостинці» (паски, крашанки, писанки).

6 травня вшановують покровителя хліборобів та скотарів святого Юрія (Георгія). За давніми віруваннями, цього дня весна сходить на землю: з’являються перші сходи ярових та озимини, зеленіють луги та починають квітнути сади. Роса, що спадає на Юрія, вважається цілющою: нею промивали хворі очі, дівчата вмивались, щоб зберегти красу, господині кропили нею курей-гусей, щоб плодились, а господарі виганяли на росу велику худобу, щоб очистити її від усього злого. Святкували Юр'їв день усією громадою: збирались на полях, гуляли, їли-пили, качались на посівах (щоб жито родило). А ще цього дня вперше чули спів солов’я та кування зозулі (на яке ворожили дівчата – питали в зозулі «Зозуленько, зозуленько, чи довго я буду в батька?» і якщо птах змовкне та полетить, то дівчина цього року заміж піде, а як закує – то стільки й років весілля чекати).

На Вознесіння (17 травня) наші предки виконували хліборобсько-магічні обряди. Наприклад, на Поліссі цього дня «заполювали льон», щоб гарно ріс, а на Чернігівщині та Сумщині пекли «христові онучки» (своєрідні млинці), з якими йшли на ниву (щоб жито добре росло) та на кладовище – поминати померлих.

22 травня вшановують весняного Миколу. Колись цього дня господарі виводили коней на першу пашу, священики служили молебні та кропили коней свяченою водою, а вершники їздили на конях полями (щоб нечиста сила коней не мучила). Також від цього дня починали стригти овець та сіяти гречиху: «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!

2

Здоровий спосіб життя.

Любі діти!

Чи знаєте ви, що таке здоровий спосіб життя, імунітет та як його покращити? Пропоную вам переглянути мультфільм "Імунітет" і дізнатися багато цікавого. Гарного перегляду!

Індивідуальний план роботи вихователя ГПД Більської І.В.

Індивідуальний план роботи

вихователя ГПД Більської І.В.

на період карантину .

Сценарії

Сценарій:

Ведучий 1:
Перше квітня всі чекають,
Бо сміятись полюбляють.
Маєш добрі слух і зір,
Та нікому ти не вір.

Ведучий 2:
Зранку і до вечора
Вигадки лунають
І обличчя у дітей
Усмішками сяють.

На сцену вибігають два потішники в костюмах.
1-й потішник. Здрастуйте!
2-й потішник. Здрастуйте!
1-й потішник. Вітаємо вас зі святом сміху та жартів!
2-й потішники. Привітайте нас оплесками.
Зал вітає потішників.
1-й потішник. Нам без сміху просто життя немає. Сміх нам потрібен всюди і завжди.
2-й потішник. І щоб настрій підняти, кличемо вас у веселу дорогу…
Разом. Жарти й гумор - на допомогу!

Ведучий 1: Для жартів та пустощей ми запрошуемо 4-А клас. А зараз для Вас виступить 4-Б клас.
1-й потішник: Ну як, посміялися? (Глядачі відповідають.)
2-й потішник: А тепер ми пограємо.
1-й потішник: А ну діти треба встати трішки ніжки розімяти .

С класу лиш по одному,пропоную біг в мішку..

Почали!!!

Гра музика.

1-й ведучий.
Кожен хоче шуткувати,
У день сміху жартувати,
Обдурити хоче всіх,
Не попастись нам на сміх!
Ну якщо вже і попались,
І над Вами насміялись,
То у цей день без образ–
Пожартуйте й Ви для нас!

Запрошуємо 3-А клас

Будь ласка 3-Б клас на сцену

Для Вас співають: 

2-й ведучий.
Перше квітня в Україні
Відзначають свято сміху.
Hу, потіха! От потіха!
Наче цілий білий світ
З’їв смішинки на обід!

2-А клас будь ласка на сцену!

Запрошуємо 2-Б клас

1-й потішник – Ой, а що це ти робиш

2-й потішник – Та намагаюсь картину намалювати.

1-й потішник –Тю,та диви скільки в тебе помічників,а ну хто вміє красиво малювати?

2. Стрибаючий художник. Учасники повинні намалювати усміхнену людину, але плакат, на якому вони будуть малювати, висить високо. Доводиться стрибати для кожного штриха.

1-й ведучий:Бажаю всім на втіху
Щасливим і невдахам,
Щоб в радісний день сміху
Ніхто ніде не плакав!

2-й ведучий: Запошуємо 1-А клас……    1-Б клас на сцену.

Гра музика, танець «Ми маленькі діти…»Г.П.Д

Ведучий 1: Дорогі друзі! Під час нашого свята ми бачили сліпучі усмішки, було чутно сміх: задерикуватий, заразливий, радісний.
Ведучий 2: Щоб легше було жити, долати дрібні труднощі – даруйте один одному щирі і добрі усмішки. І не тільки в день гумору, а й весь рік, хай гумору не буде кінця!
1-й потішник: Вона нічого не коштує, але багато дає. Це усмішка.
2-й потішник:Вона збагачує тих, хто її отримує і не збіднює при цьому того, хто її дарує.
1-й потішник: Вона триває мить, а в пам’яті залишається назавжди. Посміхайтесь!
2-й потішник: Вона приносить щастя в дім, породжує атмосферу доброзичливості у ділових стосунках і служить паролем для друзів.
1-й потішник: Усмішка – бальзам для втомлених, сонячний промінчик для тих, хто впав духом, вона – найкращі ліки від неприємностей.
2-й потішник: А, проте, її не можна купити, не можна випросити, позичити, вкрасти.
Вона сама по собі ні на що не годиться, поки її не подарували. ВСІ: Усміхайтесь! Смійтеся на здоров’я!

Педагог – організатор :Більська Ірина Вікторівна.















ПОСВЯТА У КОЗАЧАТА.  

Під звуки пісні «Ой, на горі» заходять в зал діти в українських костюмах

Писарь: Є святкових днів багато,

Нам усім і не згадати…

А між ними й наше свято –

Вшанування козачат.

Гетьман: На збір, молоді козачата!   ***Заходять ДРУГОКЛАСНИКИ.

Козак 2: Чи вміємо ми, як діди працювати? Чи влучно уміємо ми жартувати? Чи здатні свій край, рідний дім захищати? Чи знаємо обряди й звичаї народу? Чи вірні ми в дружбі? Чи цінимо свободу? Чи вміємо жити по правді і згоді? Чи знаємо пісні, що звучали в народі? Чи любимо їх ми у свята співати? Чи мила нам, мова, як рідна мати?

Козак 1: Було колись – в Україні ревіли гармати,

було колись – запорожці вміли панувати.

Панували, добували – і славу, і волю.

Діти:

1.У всьому світі – кожен зна –

є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина.

Це наша славна Україна!

Про Україну, рідний край,

ти завжди, завжди пам’ятай!

2.Не забувай Шевченка слів,

про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

землі, що зветься Україна.

3.Ми – дітвора українська,

хлопці і дівчата.

Хоч слабі у нас ще руки,

та душа завзята.

4.Бо козацького ми роду,                      

славних предків діти.

І у школі всі вчимося

рідний край любити.

Козак 2:Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народними символами України є славні сторінки козаччини.

 Козак 1:Сьогодні ми на одну мить, перенесемося в далеке минуле нашої України і помандруємо козацькими стежками. Ми перевіримо чи готові, ви, другокласники, носити почесне звання «козачата» і стати гідною зміною наших славних предків.

Гетьман:

Поведу таку я річ:

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну? –

Розкажи усім нам, сину.

5.Хоч малий я, невеликий,

Зате добре знаю,

Що край рідний – Україна.

Я її кохаю.

6.Ну, а я скажу вам прямо,

Чесно і без зайвих слів:

Хочу бути отаманом

Запорізьких козаків.

7.   Знаємо, батьку, славна Січ

ворогам ішла навстріч,

рідну землю захищала

і народ наш прославляла.

8.  Лиха ж отчий край зазнав,

не бажаємо нікому.

Людолов нас чатував,

щоб позбавить свого дому.

9. Цар Петро і Катерина

зневажали наш народ.

І тужила Україна

під п’ятою у заброд.

10. Але наш народ боровсь…

І Хмельницький в нас знайшовсь,

і Сірко, і Дорошенко,

й Полуботок, й Морозенко…

 Гетьман: Перш ніж ми зарахуємо вас до нашого козацького товариства вам необхідно пройти випробування.

11.Сьогодні свято, конкурс нині.

Сьогодні в нас козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

12.Для боротьби ми не збирали

Ані рушниць, ані гармат.

Здоров’я й знань понабирали,

Що вистачить для всіх команд.

13.Ми прийшли сюди сьогодні,

Щоб вести запеклий бій.

Тільки, ні, не кулаками,

А в веселій, дружній грі.

Козак 2:1. Конкурс «Вікторина» ( вам потрібно  швиденько відповісти на питання вікторини)

1. Як називається зачіска козака? (оселедець)

2. Як називалось місце, де жили козаки?  (курінь)

3. Яка їжа була в козаків найулюбленішою?   (каша)

4. Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий)

5. Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький)

6. Як називався козацький човен?  (чайка)

2. «Пісня»

Козак 1: Козак без пісні, що юшка без м’яса.

Будем козаками.  

Ми, веселі і завзяті діти України,

Дуже любимо співати пісню солов`їну.

Приспів (2 р.):

Гей! Хто любить

Наш козацький край,

З нами пісню

Дзвінко заспівай!

Ми кохаємося гідно в українській мові.

Розцвітай, наш краю рідний, квітами любові.

Приспів (2 р.):

Гей! Хто любить

Наш козацький край,

З нами пісню

Дзвінко заспівай!

Не сумуйте, гори й ріки, не журіться, мами:

Коли виростем великі - будем козаками!

Приспів (2 р.):

Гей! Хто любить

Наш козацький край,

З нами пісню

Дзвінко заспівай!

14. В яку б не пішли ми дорогу –

Ти, пісне, над нами злітай!

Крокуючи гордо і в ногу,

Ми славимо рідний наш край!

Козак 2: А зараз подивимось чи вмієте Ви танцювати

3.Український танок(козацький марш – ми нащадки козаків)

Козак 1,2 :                                 4. Ігри-конкурси

спритних і винахідливих

1)    «Вершники» - «осідлати коня» - стула.

  

2)       «Кашоїди» (хлопці) каша, ложки.

3)      «Я – козак!» (Одягання національного одягу. Хлопці одягають, а дівчата допомагають.) – національний одяг великого розміру.

4)      «Хто швидше добереться до козацького серця?» (Дівчата змотують стрічку.) – стрічка з «серцем».

Гетьман:

Що говорить вам – «козак» –

Це крилате горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

15. Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народну добру долю.

Гетьман:

Козацькому гурту ми бачиться раді. Скажіть, чи готові ви жити по правді?

Всі разом: Готові! І жити чесно будем,

і правил ми козацьких не забудем!

 16. Козак – чесна, смілива людина,

 Найдорожча йому – Батьківщина!

17. Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

18. Козак – усім народам друг,

І лицарський у нього дух!

   

19. Козак – це той, хто за освіту,

Хто прагне миру і блакиті!

20. Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди здержить своє слово!

Всі разом: Щоб козацькому роду не було переводу,

 Присягаємо на вірність Україні й народу.

 21. «Я, вступаючи в ряди шкільного козацького товариства ,перед лицем своїх товаришів, перед рідною землею урочисто «клянусь» вивчати історію і традиції українського народу «клянусь», готувати себе розумово, фізично і морально заради незалежності і процвітання України «клянусь», «клянусь», «клянусь».»

Гетьман:

Вручи ж, писарю, посвідчення орлятам.

Вони ж бо від сьогодні – козачата.

А на дорогу видай Січі знак,

Хай з козачата виросте козак!

Писар і Козаки 1,2 вручають посвідчення й чіпляють значок.

 Писар:    Кіш Другокласників приймається до шкільного козацького товариства Дворічанської загальноосвітньої школи.

                                                                                        

Писарь:

 Козачат усіх щиро вітаємо!

Здоров’я і щастя бажаю!

Козаки 1,2 :

Дорогі хлоп’ята! Дорогі дівчата!

Прийняли сьогодні вас у козачата.

Із цим святом кожного вітаю!

Здоров’я і щастя бажаю!

Писарь:

Слово для привітання надається заступнику директора з виховної частини,Директору …

Гетьман: Дорогі козачата!

Бажаю вам бути багатими, як земля,

веселими, як весна,

здоровими, як вода.

І пам’ятайте:

«Воля – найкраща цінність в житті.

Вільний не може збитись в путі.

Всі ви цінуйте братерство і згоду,

Ми – не раби, ми – козацького роду.»

Педагог – організатор :Більська Ірина Вікторівна